Досліджено берегову зону Київського водосховища в серпні 2006 р. між селищами Старі Петрівці - Лютіж. Проаналізовано основні субструктури макрогеотону берегової зони (мезогеотон узбережжя, прибережної смуги та мілководної підзони) у фізико-географічному та геоморфологічному аспектах.

Досліджено зв'язок багаторічних коливань річних величин стоку річки Прип'ять (м.Мозир) з сонячною активністю (числами Вольфа).

На підставі вивчення усієї наявної гідрологічної інформації виявлено сезонну й міжрічну мінливість процесу поширення трансформованих річкових вод на шельфі північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Досліджено сезонні зміни площ різних зон трансформації поверхневих вод, річкового стоку та вітру над морем, доведено, що пріоритетну роль у просуванні трансформованої води (солоність 14 - 17 %) у центральні та східні райони ПЗЧМ відіграють особливості вітрового режиму, які обумовлюють характер морських течій у літній сезон, після надходження у море максимального стоку з гирлових областей великих рік. Виявлено багаторічні негативні тренди солоності поверхневих морських вод у центральній частині ПЗЧМ (липень) й у придунайському районі (серпень), що відповідають тенденціям посилення північної й західної складових вітру над регіоном у другій половині XX ст. Продемонстровано різну реакцію солоності в окремих районах шельфу на міжрічні коливання річкового стоку з головних джерел: Дунаю й Дніпра з Південним Бугом.

Визначено просторово-часові зміни кількості днів з грозою та тривалості гроз на території України за період 1961 - 2000 рр.

Розглянуто вплив фульвокислот на десорбцію хрому з донних відкладів у воду за умов експерименту. Вивчено залежність міграції Cr (III) від концентрації доданих у водну фазу фульвокислот. Встановлено, що за присутності фульвокислот, на відміну від гумінових, першочергова роль у процесі десорбції належить комплексоутворенню.

За результатами експериментальних досліджень встановлено вплив різних чинників на поведінку молібдену в системі донні відклади - вода. Показано, що за умови підвищеного вмісту фульвокислот (ФК) у природній воді відбувається надходження молібдену з донних відкладів. Встановлено, що інтенсивність десорбції зростає зі збільшенням концентрації ФК. Доведено, що дефіцит розчиненого у воді кисню та зниження величини pH води сприяють посиленню процесу міграції молібдену з донних відкладів. Виявлено, що зменшення вмісту молібдену у воді досліджуваних систем після досягнення максимальних його концентрацій обумовлено адсорбцією органічних речовин і зв'язаного з ними металу за умов тривалої взаємодії з донними відкладами. Зроблено припущення про найбільшу вірогідність адсорбції за рахунок високомолекулярних комплексних сполук.

Розглянуто актуальні питання впливу АЕС на поверхневі води. Досліджено особливості формування якості води водоймищ-охолоджувачів АЕС і пов'язаних з ними водних об'єктів за різної кількості працюючих енергоблоків.

Запропоновано новий метод визначення стійкого переходу середньої добової температури повітря через певне фіксоване (порогове) значення. Доведено, що даний метод є оптимальним для виявлення тенденцій вікових змін часових меж і тривалості періодів з температурою вище (нижче) певних значень.

Запропоновано науковий метод довгострокового прогнозу максимальних витрат і рівнів води зимових паводків та весняної повені на підставі встановлення типу весни, ймовірності її настання, термінів проходження повені, який реалізується за допомогою комп'ютерного комплексу.

Вивчено вплив різних видів льодоутворення у змішаній хмарі на процеси формування та розвитку такої хмари та її опадів. Побудовано оригінальну комбіновану модель хмарної тропосфери, що грунтується на комплексному використанні одновимірної прогностичної мікрофізичної моделі та тривимірної діагностичної моделі фронтальних смуг хмар і опадів.

Обгрунтовано необхідність забезпечення точності оцінювання параметрів моделі та проведення більш детального дослідження тих процесів стоку, які є визначальними за різних гідрометеорологічних ситуацій на водозборі. У науковому дослідженні використано математичну модель формування дощового стоку Дощ-3 на гірських водозборах Карпат. Оцінки параметрів одержано шляхом числових експериментів на базі даних фактичних спостережень. Встановлено чутливість математичної моделі формування дощового стоку Дощ-3 на мінливість її параметрів.

Розглянуто питання будови гідрографічної мережі ріки Серет, розраховано її топологічні характеристики та досліджено їх динаміку у часі.

Розроблено технологію оцінювання та прогнозування селевих явищ на підставі визначення закономірностей їх поширення, повторюваності й інформативного потенціалу мережі гідрометеорологічних спостережень. Сельові явища визначено з часовою та просторовою ймовірністю за частковими басейнами та площами, які встановлено за однорідними умовами селевияву.

За супутниковими даними розглянуто відносні похибки визначення балу хмарності (N) та температури на верхній межі хмар. Показано, що відносна похибка визначення температури на верхній межі хмар може бути не меншою від похибки визначення балу хмарності. Виявлено, що похибка оцінювання балу хмарності збільшується зі зменшенням значень N та збільшенням альбедо підстильної поверхні. Доведено, що у разі значень N менших від 0,5 похибка може досягати 30 %.

На підставі даних спостережень за 1989 - 2002 рр. визначено характеристики паводків на річках Карпатського регіону. У даний каталог включено відомості про кількість паводків в окремі роки, максимальні витрати води на місцях і за рік, а також модулі максимальних витрат води.

Висвітлено теоретичні засади другого початку термодинаміки стосовно кліматоутворювальних процесів у планетарній атмосфері. Встановлено, що відмінності планетарних процесів від молекулярних істотно змінюють принцип другого початку термодинаміки і розглядають поняття ентропії як функції організації перебудов клімату.

На підставі даних спостережень за період 1945 - 2004 рр. розглянуто часовий і просторовий розподіл дат появи льоду та встановлення льодоставу на основних річках України.

Запропоновано нові підходи щодо моделювання стійкості малих урболандшафтних басейнових геосистем за показниками якості води їх водотоків.

На підставі аналізу матеріалів спостережень та архівних документів наведено характеристики високих повеней та їх повторюваності у басейні р.Прип'ять за останні 162 - 165 років. Стисло описано гідрометеорологічні умови, які передували визначній повені 1845 р. і свідчать про ймовірність встановлення небезпечних рівнів води на ділянці Прип'яті, де розміщені споруди Чорнобильської АЕС.

Зроблено оцінювання синоптичних умов і термодинамічних характеристик атмосфери, що обумовлюють формування та випадання небезпечно сильних опадів на території України. Визначено головні причини утворення таких опадів у теплий і холодний періоди року.